Освіта, яка мотивує: міжнародний досвід академічної директорки «Educator» на BETT 2025

Коли говоримо про майбутнє освіти, важливо не просто слідкувати за трендами, а й бути частиною світової дискусії.
Саме тому на BETT 2025 у Лондоні наша академічна директорка не просто взяла участь, а долучилася до міжнародних Table Talks – закритих розмов із директорами та керівниками з 11 країн.
Говорили про мотивацію учнів.
Чому вони так швидко розчаровуються?
Як зробити навчання для них справді захопливим?
І яку роль у цьому має відігравати вчитель, коли частину його рутинної роботи вже виконує ШІ?

Що з цієї розмови варто взяти на замітку:

• Діти звикли до швидких рішень і відповідей, тому навчання часто здається їм надто повільним. Але ж реальне життя — це не лише швидкість, а й навичка працювати з викликами.
• Якщо штучний інтелект може перевіряти тести та генерувати матеріали, то вчитель має зосередитися на тому, що не під силу технологіям – мотивувати, надихати, створювати середовище для розвитку.
• Чим більше методик у класі, тим краще? Це навіть не обговорюється. Це не вибір, а стандарт.
• Домашки? Часто не мають сенсу, бо виконуються за допомогою ШІ. Замість них – довгострокові проєкти, які реально залучають.
• Вчитель не носій інформації, а фасилітатор. Він створює конфліктну ситуацію і дивиться, як учні з нею впораються.
• Якщо учні не засвоїли матеріал, немає сенсу йти далі. Почати спочатку – інколи найкращий вибір.
• В школі ніхто не має відчувати себе гіршим за інших. Це завдання системи – створити рівні можливості для всіх.
• Технології мають бути зручними та відповідати тому, до чого ми готуємо дітей. Перед впровадженням у роботу варто написати список того, що ми з ними зможемо робити.

Це не просто теорія. Це те, що ми вже впроваджуємо в «Educator», бо освіта – це не про «треба», а про «хочу навчатися».
А якщо ключ до мотивації учнів — це не лише технології, а й люди поруч із ними?